В связи с шумихой вокруг выборов, почти никто и не заметил, как 26 сентября этого года, правительство приняло постановление №1169 «Об утверждении Порядка получения разрешения суда на осуществление мероприятий, которые временно ограничивают права человека, и использовании добытой информации».
Суть указанного порядка приблизительно сводится к тому, что правоохранительные органы получили возможность получать разрешения на нарушение конституционных прав и свобод человека (негласный съем информации при помощи технических средств, тайное проникновение в жилище и т.п.) без решения суда – такое разрешение может теперь дать единолично председатель апелляционного суда.
Более того, само разрешение засекречено, поэтому, например, если работники СБУ пришли к провайдеру с требованием о просмотре и мониторинге вашей почты, то на возражения типа «Покажите постановление суда, которым вам это разрешается», они ответят кратко: «Оно засекречено». И бедному провайдеру останется только догадываться есть ли на самом деле у «людей в черном» полномочия на ковыряние в вашей личной жизни.
Для любителей чтения привожу полный текст Порядка получения разрешения суда на осуществление мероприятий, которые временно ограничивают права человека, и использовании добытой информации:
ПОРЯДОK отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини,
та використання добутої інформації
1. Цей Порядок визначає процедуру отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини (далі — дозвіл), зокрема на негласне проникнення до житла чи іншого володіння особи, застосування технічних засобів добування інформації, зняття її з каналів зв’язку, установлення контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією особи (далі — захід), а також використання інформації, добутої під час здійснення заходів (далі —
інформація).
Порядок застосовується в разі, коли інше не передбачено
законом, і не регулює питання здійснення правосуддя.
2. Отримання дозволу та використання інформації здійснюються
відповідно до вимог режиму секретності.
3. Заходи можуть здійснювати тільки ті підрозділи, яким відповідно до закону надано право на провадження оперативно-розшукової діяльності (далі — підрозділ). Для отримання дозволу керівник підрозділу, у провадженні якого перебуває оперативно-розшукова чи контррозвідувальна справа (далі — справа), або його заступник вносить на розгляд суду подання про отримання дозволу, погоджене у визначених законом випадках прокурором
(далі — подання).
4. У поданні зазначаються:
гриф секретності, дата та реєстраційний номер;
найменування суду, до якого вноситься подання;
найменування підрозділу, який вносить подання, та підрозділу,
працівники якого залучаються до здійснення заходу;
вид, категорія, номер справи та дата її заведення;
вид заходу, строки і місце його здійснення (житло чи інше володіння особи, інші приміщення, земельна ділянка, транспортний
засіб тощо);
обґрунтування необхідності здійснення заходу;
дані про особу, стосовно якої передбачається здійснення заходу, місце проживання чи тимчасового перебування такої особи, а також залежно від виду заходу абонентні номери споживача телекомунікаційних послуг і міжнародний ідентифікатор мобільного
обладнання;
інші відомості, що можуть мати значення для суду.
5. Подання складається у трьох примірниках і підписується керівником підрозділу, у провадженні якого перебуває справа, або його заступником та погоджується у визначених законом випадках з прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням закону органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність. У разі здійснення
заходу стосовно кількох осіб подання складається на кожну особу.
Перший примірник подання з гербовою печаткою органу, у складі якого діє підрозділ, реєструється без розкриття відомостей про особу і змісту заходу у відповідному режимно-секретному органі та доставляється в суд з дотриманням вимог режиму секретності. Другий примірник додається до справи, а третій — видається підрозділу, працівники якого залучаються до здійснення заходів, у разі видачі дозволу. Якщо суд відмовив у видачі дозволу, третій примірник
подання знищується.
6. Подання вноситься на розгляд голови апеляційного суду області, мм. Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим або уповноваженого ним заступника за місцем
провадження справи.
7. Подання та постанова суду про надання дозволу на здійснення заходу реєструються в апараті суду без розкриття відомостей про особу та змісту заходу, який передбачається
здійснити.
Два примірники постанови суду (у разі його здійснення стосовно кількох осіб — щодо кожної особи) передаються уповноваженому представникові підрозділу. Один примірник додається до справи, а другий — видається підрозділу, працівники якого залучаються до здійснення заходу. Якщо суд відмовив у видачі дозволу, один примірник постанови суду видається уповноваженому
представникові підрозділу.
8. Про видачу дозволу чи відмову в його видачі керівник підрозділу або його заступник повідомляє протягом доби прокуророві, який здійснює нагляд за дотриманням закону органами,
що провадять оперативно-розшукову діяльність.
9. Постанова суду про відмову у видачі дозволу на здійснення заходу не позбавляє підрозділ права на повторне звернення до суду
за наявності додаткових обґрунтованих підстав.
10. За результатами здійснення заходу складається протокол з
відповідними додатками (далі — протокол).
11. У протоколі зазначаються дата його складення, посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа, номер справи, за якою здійснювався захід, номер постанови, дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу, вид заходу та строки його здійснення, найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу, дані про особу, стосовно якої здійснювався захід, результати здійснення заходу, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі
тощо) та місце їх зберігання.
Протокол підписує працівник оперативного підрозділу, у
провадженні якого перебуває справа.
Протокол додається до справи. Матеріальні носії інформації зберігаються в підрозділі, працівники якого залучалися до
здійснення заходу.
12. Забороняється зазначати в протоколі та зберігати в будь-якій іншій формі відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, крім інформації про вчинення заборонених
законом дій.
13. У разі використання протоколу з відповідними додатками як джерела доказів у кримінальному судочинстві їх передача органом досудового слідства чи суду здійснюється в установленому
кримінально-процесуальним законодавством порядку.
14. Інформація використовується виключно для запобігання скоєнню злочину чи встановлення істини під час розслідування кримінальної справи, запобігання, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на національну безпеку, в інтересах контррозвідки, для забезпечення безпеки під час здійснення розвідувальних заходів, захисту сил, засобів та інформаційних систем і облікових даних розвідувальних органів та джерел розвідувальної інформації, а також з метою її доведення до підрозділів, правоохоронних органів, органів державної влади та інших заінтересованих органів у випадках,
передбачених законом.
15. У разі коли запобігання скоєнню чи припинення злочину та/або затримання особи, яка перебуває в розшуку, потребує здійснення невідкладних заходів, інформація може негайно
передаватися засобами зв’язку з дотриманням правил конспірації.